українськарусскийСвобода! Справедливiсть! Солiдарнiсть!
Соцiал-демократична партiя України (об`єднана)
контакти | карта сайту | про проект
Конкурс: Мільйон червоних троянд
I. Iдеї, перевiренi часом


Соцiал-демократична партiя України об'єднує тих, хто прагне розвитку України на засадах свободи i демократiї, соцiальної справедливостi та солiдарностi. Соцiал-демократiя продовжує i поєднує рiзнi традицiї. Духовними коренями нашого руху є традицiї нацiонально-визвольного руху, досвiд боротьби українських робiтникiв i селян за свої права, спiльна спадщина європейської i свiтової соцiал-демократiї.


Соцiал-демократiя - найстарiша полiтична партiя в Українi. Заснована у 1890 роцi, вона вже вiдзначила свiй сторiчний ювiлей. Бiля витокiв нашого руху стояли видатнi дiячi української культури - Михайло Драгоманов i Iван Франко, Леся Українка i Дмитро Антонович. Соцiал-демократiя має велику iсторiю, i це накладає на нас велику вiдповiдальнiсть.


Засновники української соцiал-демократiї пiдняли прапор нашого руху в складний час. Україна була позбавлена державностi i територіальної єдностi. Нацiональне гноблення, погромницька пропаганда i великодержавний шовiнiзм були повсякденною практикою iмперської влади. В економiчному розвитку Україна вiдставала вiд iнших країн Європи. Селянство потерпало вiд нестачi землi i залежностi вiд великих землевласникiв. Промисловий розвиток здiйснювався за рахунок необмеженого визиску робiтникiв. Робочий день складав 12-14 годин, не iснувало анi страхування вiд нещасних випадкiв, анi медичного обслуговування працiвникiв, заробiтна плата визначалася цiлком довiльно. Серед зубожiлих i втомлених мас поширювалися ультрарадикальнi iдеї.


Соцiал-демократiя сформулювала альтернативну програму суспiльного розвитку, яка передбачала полiтичнi i економiчнi реформи в iнтересах бiльшостi народу, створення незалежної демократичної української держави. Засобом здiйснення соцiал-демократичної програми була проголошена органiзацiя робiтництва i селянства для захисту своїх iнтересiв. Соцiал-демократи взяли найактивнiшу участь у формуваннi українського профспiлкового руху i розвитку кооперацiї, залученнi широких верств народу до здобуткiв нацiональної i свiтової культури. Лiдери української соцiал-демократiї - Юлiян Бачинський, Володимир Винниченко, Микола Порш, Симон Петлюра, Володимир Старосольський - зробили значний внесок в традицiї українського визвольного руху.


Нацiонально-демократична революцiя 1917-1918 рокiв вiдкрила шлях до розв'язання полiтичних, соцiально-економiчних та нацiональних проблем в Українi. В умовах, що склалися, соцiал-демократи вимушенi були взяти вiдповiдальнiсть за долю України на себе. Дiяльнiсть соцiал-демократичних урядiв у 1917-1920 рр. i досi є для нас неоцiнимим джерелом практичного досвiду.


Уряд соцiал-демократiв почав з радикального оновлення i реформування всiєї системи влади. Соцiал-демократи були iнiцiаторами проголошення Української Народної Республiки, створення Центральної Ради i демократичних органiв влади на мiсцях, забезпечення належних прав мiсцевому самоврядуванню. Були скасованi всi обмеження громадянських прав, що iснували за часiв царату.


Соцiал-демократичний уряд запровадив найпрогресивнiше на той час в Європi робiтниче законодавство. Робочий день був обмежений 8 годинами, на пiдприємствах запроваджувався робiтничий контроль. Особлива увага придiлялася забезпеченню умов для безперешкодного розвитку вiльних профспiлок i робiтничих об'єднань. Розпочалася аграрна реформа, яка передбачала передачу землi у вiльне розпорядження селянам, що на нiй працювали.


Соцiал-демократи запровадили спецiальне законодавство в галузi захисту прав нацiональних меншин. Були створенi умови для вiльного розвитку нацiонально-культурних товариств, освiти i культури нацiональними мовами, створювались спецiальнi представницькi органи i мiнiстерства в справах меншин.


Нарештi, соцiал-демократи домоглися визнання незалежностi України у свiтi, виходу України iз свiтової вiйни i укладання почесного миру.


Однак повнiстю здiйснити свою програму соцiал-демократам та їхнiм полiтичним союзникам не вдалося. Вони припустилися помилки, вважаючи, що демократичнi реформи є незворотними, недооцiнивши необхiднiсть постiйного захисту здобуткiв демократiї. Iсторiя свiдчить - втомленi i розчарованi люди можуть пiти за демагогами, якi пообiцяють швидке вирiшення їхнiх проблем. В умовах кризи завжди збiльшуються шанси тих, хто робить ставку на силу, на моральний i фiзичний терор.


Чотирьохрiчна вiйна i економiчна блокада виснажили i знесилили Україну. За допомогою терору i нестримної соцiальної демагогiї в Українi утвердився бiльшовицький режим. Перемога бiльшовизму значила розгром соцiал-демократiї, знищення або емiграцiю її прихильникiв, нещадне переслiдування її iдей.


Позбавленi можливостi легально дiяти на батькiвщинi, соцiал-демократи вважали своїм обов'язком продовжувати боротьбу i доносити свiту правду про подiї в Українi. Досвiд опору диктатурi i терору примушує нас бути пильними перед спробами представити в невинному свiтлi злочини бiльшовизму i вiдродити його iдеологiю. Водночас опiр вкотре впевнив нас в тому, що люди рiзних поглядiв i переконань можуть спiвпрацювати заради спiльної мети.


Поступовий розклад комунiстичної системи, прискорений невдалими спробами її реформування, створив умови для вiдродження української соцiал-демократiї. На Київському з'їздi 1990 року була вiдновлена партiйна органiзацiя соцiал-демократiв. Вiдродження соцiал-демократiї вiдбувалося на новiй основi, через оновлення власних традицiй, осмислення досвiду европейської i свiтової соцiал-демократiї, визначення сучасних тенденцiй суспiльного розвитку.


Час пiдтвердив правильнiсть нашого вибору. В посткомунiстичному суспiльствi, коли економiка потребує ринкових реформ, а нацiональна незалежнiсть України продовжує знаходитись пiд загрозою, однобiчне наполягання на соцiальному захистi є недоцiльним i небезпечним. Соцiал-демократiя може стати впливовою силою лише тодi, коли буде поєднувати соцiал-демократичнi, реформiстськi i нацiональнi цiнностi.


Боротьба за незалежнiсть 1990-1991 рокiв, боротьба за демократизацiю i економiчнi реформи в країнi збагатили досвiд нашого руху. Вiн впевнює нас в тому, що змiн на краще ми можемо домогтися тiльки в союзi з усiма демократичними силами, спираючись на пiдтримку широкої коалiцiї суспiльних сил, зацiкавлених в реформах.


В умовах, коли частина комунiстiв намагається скористатися окремими гаслами соцiал-демократiї для збереження своїх полiтичних позицiй, iснування впливої i масової соцiал-демократичної партiї необхiдне. Україна сьогоднi потребує не гасел, а серйозної полiтичної альтернативи. Ми впевненi - таку альтернативу може скласти лише сильна i впливова соцiал-демократiя.



Про проект | Карта сайта | Контактна iнформацiя | Як вступити в СДПУ(О) | Статьи

© Iнтернет-сайт "Соцiал-демократiя в Українi" 2001 - 2010 р.

Зворотній зв'язок: sdpuocom@bigmir.net Прес-центр СДПУ(О): sdpuocom@bigmir.net

При повному або частковому використаннi посилання на www.sdpuo.com обов'язкове.


»